Методи і способи оцінки нематеріальних активів підприємства Необхідність в оцінці нематеріальних активів виникає за таких умов: - у разі купівлі-продажу ліцензій; - при укладанні договорів на передачу ноу-хау; - під час передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності до статутного фонду підприємств; - при укладанні договорів про спільну діяльність; - якщо необхідно визначити збитки внаслідок несанкціонованого використання інтелектуальної власності при недобросовісній конкуренції; - коли встановлюється обґрунтована ринкова вартість підприємства з метою купівлі-продажу майна; - при отриманні кредитів під заставу; - під час визначення бази дпя оподаткування; - при страхуванні майна; - при визначенні вартості паїв учасників під час реорганізації чи ліквідації підприємства. Відповідно до міжнародних стандартів оцінки нематеріальних активів зазвичай використовують три основні підходи: 1)витратний; 2) ринковий; 3) прибутковий. Кожен з цих підходів передбачає застосування ряду методів, які дають різні значення вартості оцінюваного об'єкта. Тому в процесі практичної оцінки вартості нематеріальних активів застосовується порівняльний аналіз використаних методів, виявляються їх переваги та недоліки, здійснюється узгодження вартості і, таким чином, більш обґрунтовано встановлюється ціна об'єкта. Витратний підхід ґрунтується на вивченні можливостей інвестора щодо придбання нематеріального об'єкта. Під час застосування цього підходу приймається за аксіому таке: покупець не заплатить за нематеріальний актив більшу суму, ніж та, за яку він може купити аналогічний за своїми споживчими властивостями об'єкт без істотних затримок. Цей метод дає об'єктивні результати, коли є можливість точно оцінити величини витрат на створення аналогічного об'єкта інтелектуальної власності та його зносу за обов'язкової умови відносної рівноваги попиту і пропозиції на ринку. Найчастіше для розрахунку поточної вартості об'єкта інтелектуальної власності застосовуються такі його різновиди, як: - метод визначення первісних витрат; - метод вартості заміщення; - метод вартості відтворення. Вартість об'єкта інтелектуальної власності, яка розраховується методом визначення первісних витрат, ще називають історичною тому, що вона насамперед ґрунтується на фактичних витратах, інформація про які міститься у бухгалтерській звітності. При цьому первісні витрати збільшуються на підприємницький прибуток, але водночас враховується знос інтелектуальної власності. В обліку нематеріальних активів враховують строковий та моральний знос. Строковий знос залежить від термінів охорони об'єктів інтелектуальної власності, встановлених законодавством України, та умов договорів. Цей термін може не збігатися з періодом повної амортизації, адже він не пов'язаний прямо з економічним старінням чи моральним зносом інтелектуальної власності. При оцінці об'єкта інтелектуальної власності методом вартості заміщання за взірець беруть аналогічний за функціональними можливостями та варіантами використання нематеріальний об'єкт. Максимальна вартість інтелектуальної власності визначається мінімальною ціною, яку потрібно сппатити при купівлі інтелектуальної власності з аналогічними споживчими якостями. Метод вартості відтворення допомагає визначити витрати, необхідні для розробки чи купівлі точної копії оцінюваного об'єкта інтелектуальної власності. Алгоритм оцінки нематеріального активу за допомогою витратного методу показано на рис. 7.2.
Рис. 7.2. Послідовність оцінки нематеріальних активів витратним методом Ринковий підхід дає досить об'єктивну характеристику вартості об'єкта інтелектуальної власності за умов достатньої насиченості ринку. При цьому застосовується метод прямого порівняльного аналізу продажів. Він містить декілька етапів: спочатку відбувається збір інформації про об'єкти інтелектуальної власності, які були продані на відповідному ринку, потім вносяться корективи щодо можливих відмінностей між оцінюваним об'єктом та об'єктом, використовуваним для порівняння. Тобто цей метод ґрунту...